Словарь української мови (1924)/присвячуватися

by Борис Грінченко

◀ присвячувати

Словарь української мови Борис Грінченко П присвячуватися

присвящуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Присвя́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. присвяти́тися, чу́ся, ти́шся, гл. 1) Посвящаться, посвятиться, быть посвященнымъ кому, чему. 2) Дѣлаться, сдѣлаться святымъ. Пійду в черниці, вморю себе голодом, присвячусь молитвами. Г. Барв. 249.