Словарь української мови (1924)/присвячувати

by Борис Грінченко

◀ присвяток

Словарь української мови Борис Грінченко П присвячувати

присвячуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Присвя́чувати, чую, єш, сов. в. присвяти́ти, свячу́, тиш, гл. Посвящать, посвятить. Чернець про те, щоб Господеві тіло і душу в жертву чисту присвятив. К. ПС. 85. Посвящать, посвятить кому свое произведеніе. К. Кр. 5.