Словарь української мови (1924)/прирозуміти

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прирозуміти
Берлін: Українське слово, 1924

Прирозумі́ти, мі́ю, єш, гл. Сообразить, придумать, ухитриться. Мкр. Г. 57. Г. Барв. 507. Воно дурне, а прирозуміло вкрасти. Лебед. у. Якось ловлять (лева)… прирозуміли. Мир. ХРВ. 69.