Словарь української мови (1924)/прирожденний
◀ природно | Словарь української мови П прирожденний |
прирозуміти ▶ |
|
Прирожде́нний, а, е. 1) Природный, врожденный. Луччий розум прирожденний, як научений. Ном. № 6039. Прирожденна відьма не така злюща, як учена. ЗОЮР. II. 39. 2) Рожденный, родной (о сынѣ, дочери). Виходь, мати, з віком стрічать своїх діток: одно дитя прирожденнеє, друге дитя суженеє. МУЕ. III. 173.