Словарь української мови (1924)/припішати
| ◀ припічок | Словарь української мови П припішати |
приплакати ▶ |
|
Припі́шати, шаю, єш, гл. Первоначально: сдѣлаться пѣшимъ, утративъ лошадей, воловъ, а затѣмъ и вообще обѣднѣть. Був колись багатирь, а теперь припішав. Черк. у.