Словарь української мови (1924)/припрохувати
| ◀ припрохати | Словарь української мови П припрохувати |
припрошати ▶ |
|
Припро́хувати, хую, єш, сов. в. припроха́ти, ха́ю, єш, гл. = Припрошувати, припросити. Та виходьте, не бійтесь!… припрохував їх Сухобрус. Левиц. Пов. 28.