Словарь української мови (1924)/припроваджувати

by Борис Грінченко

◀ приправляти

Словарь української мови Борис Грінченко П припроваджувати

припросити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Припрова́джувати, джую, єш, сов. в. припрова́дити, джу, диш, гл. Приводить, привести. Узяв її старий жовнір за білую руку, припровадив Каньовському на велику муку. Нп. Живого медведя припровадит пану. Гн. II. 170.