Словарь української мови (1924)/припощувати
| ◀ припочивати | Словарь української мови П припощувати |
приправа ▶ |
|
Припо́щувати, щую, єш, сов. в. припости́ти, пощу́, сти́ш, гл. Налагать, наложить постъ, изнурять, изнурить постомъ. Ой як би я знав, ой як би я відав своїй жизні край, то я б свою душу грішну постами припостив. Грин. III. 148.