Словарь української мови (1924)/припокоїти
◀ припозивати | Словарь української мови П припокоїти |
приполок ▶ |
|
Припоко́їти, ко́ю, їш, гл. Позаботиться о спокойствіи. Одіне, змиє, припокоїть. Мкр. Г. 19.
◀ припозивати | Словарь української мови Борис Грінченко П припокоїти |
приполок ▶ |
|
Словарь української мови — П
припокоїти
Борис Грінченко
1924
Припоко́їти, ко́ю, їш, гл. Позаботиться о спокойствіи. Одіне, змиє, припокоїть. Мкр. Г. 19.