Словарь української мови (1924)/припозивати
| ◀ припозвати | Словарь української мови П припозивати |
припокоїти ▶ |
|
Припозива́ти, ва́ю, єш, сов. в. припозва́ти, зву́, ве́ш, гл. — позовом. Привлекать, привлечь къ суду. Котл. НП. 399.
| ◀ припозвати | Словарь української мови Борис Грінченко П припозивати |
припокоїти ▶ |
|
Словарь української мови — П
припозивати
Борис Грінченко
1924
Припозива́ти, ва́ю, єш, сов. в. припозва́ти, зву́, ве́ш, гл. — позовом. Привлекать, привлечь къ суду. Котл. НП. 399.