Словарь української мови (1924)/приповідувати
| ◀ приповідка | Словарь української мови П приповідувати |
приповісти ▶ |
|
Припові́дувати, дую, єш, гл. = Приповідати. Ой видавав батенько дочку у чужую стороночку, да заказує, приповідує, щоб сім рік не бувала. Чуб. V. 750.