Словарь української мови (1924)/приплідок
◀ приплід | Словарь української мови П приплідок |
припліскувати ▶ |
|
Приплі́док, дку, м. = Приплід. Драг. 118. Приплідок од скотинки. Сим. 196. У Г. Барвінок слово прилагается и къ людямъ. Добре, що в тебе приплідку (= дітей) нема, дак ти таке й верзеш. Г. Барв. 324.