Словарь української мови (1924)/приперти
◀ приперізувати | Словарь української мови П приперти |
припертися ▶ |
|
Припе́рти, пру́, пре́ш, гл. 1) Притащить, принести. Цілий улік меду припер. Рудч. Ск. II. 15. 2) См. Припірати.
◀ приперізувати | Словарь української мови Борис Грінченко П приперти |
припертися ▶ |
|
Словарь української мови — П
приперти
Борис Грінченко
1924
Припе́рти, пру́, пре́ш, гл. 1) Притащить, принести. Цілий улік меду припер. Рудч. Ск. II. 15. 2) См. Припірати.