Словарь української мови (1924)/припадь
| ◀ припадок | Словарь української мови П припадь |
припай ▶ |
|
При́падь, ді, ж. 1) Низменное мѣсто. 2) Черноземъ съ вязкой глиной. 3) Часть рыболовнаго снаряда. См. Вершка. Шух. I. 227.
| ◀ припадок | Словарь української мови Борис Грінченко П припадь |
припай ▶ |
|
Словарь української мови — П
припадь
Борис Грінченко
1924
При́падь, ді, ж. 1) Низменное мѣсто. 2) Черноземъ съ вязкой глиной. 3) Часть рыболовнаго снаряда. См. Вершка. Шух. I. 227.