Словарь української мови (1924)/принукувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
принукувати
Берлін: Українське слово, 1924

Прину́кувати, кую, єш, гл. Принуждать, понуждать. Тут треба все принукувати палицею, нагаєм, та й тим нічого не вдієш. Левиц. I. 476.