Словарь української мови (1924)/приміта

< Словарь української мови (1924)

◀ примістка

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
приміта

примітати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Примі́та, ти, ж. = Прикмета. Меншому брату приміту покидає. Дума.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/приміта&oldid=531657