Словарь української мови (1924)/примушати

by Борис Грінченко

◀ примучувати

Словарь української мови Борис Грінченко П примушати

примушений ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Примуша́ти, ша́ю, єш, приму́шувати, шую, єш, сов. в. приму́сити, му́шу, сиш, гл. Принуждать, принудить, заставлять, заставить. Чуб. V. 305. Піхто тебе не примушав. НВолын. у. Примусив учеників своїх увійти в човен. Єв. Мр. VI. 45.