Словарь української мови (1924)/прилюблятися

by Борис Грінченко

◀ прилюбляти

Словарь української мови Борис Грінченко П прилюблятися

прилюбований ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прилюбля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. прилюби́тися, блю́ся, бишся, гл. 1) Сходиться, сойтись съ кѣмъ, узнавъ, полюбить. Як я до його придивилась, прилюбилась, моя матінко, так він мені за дитину рідну став. МВ. II. 22. 2) Пристращаться, пристраститься. Прилюбився до горілки. Канев. у.