Словарь української мови (1924)/прикрість

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прикрість
Берлін: Українське слово, 1924

При́крість, рости, ж. 1) Непріятность. Не роби прикрости. НВолын. у. Наче на прикрість матері Мася все водилась з ляхами та з ляхівками. Св. Л. 247. 2) Непріятный вкусъ. Ця горілка має прикрість. НВолын. у.