Словарь української мови (1924)/прикочуватися
◀ прикочувати | Словарь української мови П прикочуватися |
прикрадатися ▶ |
|
Прико́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. прикоти́тися, чу́ся, тишся, гл. Прикатываться, прикатиться. Прикотивсь до дверей. Рудч. Ск. I. 93.