Словарь української мови (1924)/прикотити
| ◀ прикоськати | Словарь української мови П прикотити |
прикохати ▶ |
|
Прикоти́ти, ся. См. Прикочувати, ся.
| ◀ прикоськати | Словарь української мови Борис Грінченко П прикотити |
прикохати ▶ |
|
Словарь української мови — П
прикотити
Борис Грінченко
1924
Прикоти́ти, ся. См. Прикочувати, ся.