Словарь української мови (1924)/прикоріти

by Борис Грінченко

◀ прикорень

Словарь української мови Борис Грінченко П прикоріти

прикоротити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прикорі́ти, рі́ю, єш, гл. Засохнуть въ видѣ коры. Не обмила зараз, а тепер прикоріло, що й не оддереш і не обскребеш. Черниг. у. От як каша прикоріла — і не оддереш. Черниг. у.