Словарь української мови (1924)/прикмечувати
| ◀ прикмечати | Словарь української мови П прикмечувати |
прикмітний ▶ |
|
Прикме́чувати, чую, єш, гл. = Прикмечати. Прикмечує жид, а мовчить. НВолын. у.
| ◀ прикмечати | Словарь української мови Борис Грінченко П прикмечувати |
прикмітний ▶ |
|
Словарь української мови — П
прикмечувати
Борис Грінченко
1924
Прикме́чувати, чую, єш, гл. = Прикмечати. Прикмечує жид, а мовчить. НВолын. у.