Словарь української мови
Борис Грінченко
П
приймак
Берлін: Українське слово, 1924

Прийма́к, ка́, прийма́ка, ки, м. 1) Пріемышъ. Приймаці (приймакові) — як собаці: собака у приймах був, та й хвоста збув. Ном. № 9408. 2) Мужъ, перешедшій въ семью жены. Ум. Прийма́ченько. Грин. III. 383.