Словарь української мови (1924)/призірний
◀ призір | Словарь української мови П призірний |
признаватися ▶ |
|
Призірний, а, е. Причиненный сглазомъ. Чуб. I. 119.
◀ призір | Словарь української мови Борис Грінченко П призірний |
признаватися ▶ |
|
Словарь української мови — П
призірний
Борис Грінченко
1924
Призірний, а, е. Причиненный сглазомъ. Чуб. I. 119.