Словарь української мови (1924)/призвіщати
| ◀ призвішкувати | Словарь української мови П призвіщати |
призводити ▶ |
|
Призвіща́ти, ща́ю, єш, сов. в. призвісти́ти, щу́, сти́ш, гл. Предвѣщать, предвѣстить. Павлогр. у.
| ◀ призвішкувати | Словарь української мови Борис Грінченко П призвіщати |
призводити ▶ |
|
Словарь української мови — П
призвіщати
Борис Грінченко
1924
Призвіща́ти, ща́ю, єш, сов. в. призвісти́ти, щу́, сти́ш, гл. Предвѣщать, предвѣстить. Павлогр. у.