Словарь української мови (1924)/привідниця
◀ привідець | Словарь української мови П привідниця |
привіжка ▶ |
|
Приві́дниця, ці, ж. Предводительница; руководительница. Левиц. I. 286.
◀ привідець | Словарь української мови Борис Грінченко П привідниця |
привіжка ▶ |
|
Словарь української мови — П
привідниця
Борис Грінченко
1924
Приві́дниця, ці, ж. Предводительница; руководительница. Левиц. I. 286.