Словарь української мови (1924)/привинен
◀ привилей | Словарь української мови П привинен |
привитниця ▶ |
|
Приви́нен, ви́нна, не. Прикосновененъ, причастенъ. Рукою чоловікові біду зробиш, а язиком ще й гіршу, а очі нічому не привинні. Кв. I. 25. Я не привинен до того. НВолын. у.