Словарь української мови (1924)/привилей
| ◀ привикти | Словарь української мови П привилей |
привинен ▶ |
|
Привиле́й, ле́ю, м. Привилегія. Дав нам привилей осягти під город поля, гаї і сіножаті, які сами улюбимо. К. ЧР. 225. Чадо попсованого привилеями панства. К. ХП. 23.