Словарь української мови (1924)/прибічник

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прибічник
Берлін: Українське слово, 1924

Прибі́чник, ка, м. Приближенный чей, помощникъ. Я це прибув з наказом від громади шукати в князя вірної поради: його прибічники нас упевняли, щоб ми від його тільки гасла ждали. К. ЦН. 249.