Словарь української мови (1924)/пресподниця
◀ преподобниця | Словарь української мови П пресподниця |
престіл ▶ |
|
Преспо́дниця, ці, ж. Преисподняя. Та й укинув його в темницю, та й глибокую пресподницю. Чуб. V. 1021.
◀ преподобниця | Словарь української мови Борис Грінченко П пресподниця |
престіл ▶ |
|
Словарь української мови — П
пресподниця
Борис Грінченко
1924
Преспо́дниця, ці, ж. Преисподняя. Та й укинув його в темницю, та й глибокую пресподницю. Чуб. V. 1021.