Словарь української мови (1924)/преподобниця

by Борис Грінченко

◀ преподобник

Словарь української мови Борис Грінченко П преподобниця

пресподниця ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Преподо́бниця, ці, ж. 1) Преподобная, праведная, святая. Левиц. I. 287. 2) Красавица. Як була я молодою преподобницею, повісила хвартушину над віконницею. Ном. № 12546.