Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прейма
Берлін: Українське слово, 1924

Прейма, нар. По крайней мѣрѣ. Хоч з торбами підемо, та прейма матимем, де зіму зімувати. Св. Л. 69. Вишукують собі таких малюків ручих, щоб украв і втік, а прейма викрутивсь. Св. Л. 136.