Словарь української мови (1924)/прейма
◀ презмагати | Словарь української мови П прейма |
прекладати ▶ |
|
Прейма, нар. По крайней мѣрѣ. Хоч з торбами підемо, та прейма матимем, де зіму зімувати. Св. Л. 69. Вишукують собі таких малюків ручих, щоб украв і втік, а прейма викрутивсь. Св. Л. 136.