Словарь української мови (1924)/презмагати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
презмагати
Берлін: Українське слово, 1924

Презмага́ти, га́ю, єш, гл. Одолѣвать, побѣждать. За кису світ увесь не мирить; що й у панів, да й то вона все презмагає. Г. Барв. 448.