Словарь української мови (1924)/правторити
| ◀ правотитися | Словарь української мови П правторити |
правування ▶ |
|
Правто́рити, рю, риш, гл. Ссылать, засаживать, упрятывать, отдавать. Свій свого в неволю правторить. Мир. ХРВ. 86.
| ◀ правотитися | Словарь української мови Борис Грінченко П правторити |
правування ▶ |
|
Словарь української мови — П
правторити
Борис Грінченко
1924
Правто́рити, рю, риш, гл. Ссылать, засаживать, упрятывать, отдавать. Свій свого в неволю правторить. Мир. ХРВ. 86.