Словарь української мови (1924)/правотити

< Словарь української мови (1924)

◀ правота

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
правотити

правотитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Правоти́ти, чу́, ти́ш, гл. Искать судомъ. Угор.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/правотити&oldid=530435