Словарь української мови (1924)/правовірник
| ◀ правовірний | Словарь української мови П правовірник |
праволомний ▶ |
|
Правові́рник, ка, м. Правовѣрный человѣкъ. І правовірникам серця возвеселяє. К. МБ. X. 10.
| ◀ правовірний | Словарь української мови Борис Грінченко П правовірник |
праволомний ▶ |
|
Словарь української мови — П
правовірник
Борис Грінченко
1924
Правові́рник, ка, м. Правовѣрный человѣкъ. І правовірникам серця возвеселяє. К. МБ. X. 10.