Словарь української мови (1924)/правовірний
| ◀ правобічний | Словарь української мови П правовірний |
правовірник ▶ |
|
Правові́рний, а, е. Правовѣрный. Правовірні християне. ЕЗ. V. 74. Правовірні наші мусульмане. К. МБ. X. 19.
| ◀ правобічний | Словарь української мови Борис Грінченко П правовірний |
правовірник ▶ |
|
Словарь української мови — П
правовірний
Борис Грінченко
1924
Правові́рний, а, е. Правовѣрный. Правовірні християне. ЕЗ. V. 74. Правовірні наші мусульмане. К. МБ. X. 19.