Словарь української мови (1924)/поєднання

by Борис Грінченко

◀ поєдинцем

Словарь української мови Борис Грінченко П поєднання

поєднати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поєдна́ння, ня, с. 1) Примиреніе. 2) Договоръ, соглашеніе. Повернувсь додому і почав підводити своїх двох грошовитих знакомих (на гуртові гроші торгувати.)… Порадились сябри проміж себе і згодились на таке поєднання. Чуб. II. 664.