Словарь української мови (1924)/почухати
| ◀ почутувати | Словарь української мови П почухати |
почухатися ▶ |
|
Почу́хати, хаю, єш, гл. Почесать (зудящее мѣсто). Біда з ними, — каже, почухавши потилицю. Стор. МПр. 44.
| ◀ почутувати | Словарь української мови Борис Грінченко П почухати |
почухатися ▶ |
|
Словарь української мови — П
почухати
Борис Грінченко
1924
Почу́хати, хаю, єш, гл. Почесать (зудящее мѣсто). Біда з ними, — каже, почухавши потилицю. Стор. МПр. 44.