Словарь української мови (1924)/почутувати

by Борис Грінченко

◀ почуття

Словарь української мови Борис Грінченко П почутувати

почухати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Почу́тувати, тую, єш, гл. Слышать? Копає козаченько зіллячко та почутує, почутує: я думав, що підкови крешуть, а то по Марусі усі дзвони чешуть. Грин. III. 241.