Словарь української мови (1924)/почуватися

by Борис Грінченко

◀ почувати

Словарь української мови Борис Грінченко П почуватися

почуд ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Почува́тися, ва́юся, єшся, сов. в. почу́тися, чу́юся, єшся, гл. 1) Слышаться, послышаться. Почулось з парку: „Ловіть, держіть!“ Стор. МПр. 82. 2) Чувствовать, почувствовать. Так глянула на Масю, немов почувалась старшою за ню. Св. Л. 80. Почуваюся на силу. К. ПС. 15. Так співай, щоб чоловік на добре, а не на зле почувся. К. ЧР. 38. 3) Только сов. в. Почувствовать младенца во чревѣ. Н Волын. г. Я вже почулась.