Словарь української мови (1924)/почин

by Борис Грінченко

◀ почимчикувати

Словарь української мови Борис Грінченко П почин

починальний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Почи́н, ну, м. Начало. З почину були самовидцями. Єв. Л. I. 2. Як небо блакитне — нема йому краю, так душі почину і краю немає. Шевч. 122. Дайте нам на почин. Грин. III. 455.