Словарь української мови (1924)/поцідити
◀ поцвяхувати | Словарь української мови П поцідити |
поцілити ▶ |
|
Поціди́ти, джу́, диш, гл. Процѣдить (во множествѣ).
◀ поцвяхувати | Словарь української мови Борис Грінченко П поцідити |
поцілити ▶ |
|
Словарь української мови — П
поцідити
Борис Грінченко
1924
Поціди́ти, джу́, диш, гл. Процѣдить (во множествѣ).