Словарь української мови (1924)/поцвічити
◀ поцвітити | Словарь української мови П поцвічити |
поцвяхувати ▶ |
|
Поцві́чити, чу, чиш, гл. Поучить, пошколить.
◀ поцвітити | Словарь української мови Борис Грінченко П поцвічити |
поцвяхувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
поцвічити
Борис Грінченко
1924
Поцві́чити, чу, чиш, гл. Поучить, пошколить.