Словарь української мови (1924)/поцвітити

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поцвітити
Берлін: Українське слово, 1924

Поцвіти́ти, чу́, ти́ш, гл. Украсить цвѣтами? Поцвічена калинонька, поцвіченая, уже наша Маруся повінчаная. Мил. Св. 7.