Словарь української мови (1924)/похід

by Борис Грінченко

◀ похитуні

Словарь української мови Борис Грінченко П похід

похідний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Похі́д, хо́ду, м. 1) По́хід. Походка, поступь. У обох похід однаковий: як увечері, то й не розбереш, котрий іде: чи той, чи сей. Новомоск. у. Видно пана по походу. Лебед. у. Похід жвавий і моторний. Грин. III. 610. У кожного звіря в плавні є свій похід. О. 1862. II. 63. 2) Похі́д. Походъ. См. Поход. Ум. Похо́дець. Не Маріїн то походець, то Маріїн лиш уборець. АД. I. 303.