Словарь української мови (1924)/поход

by Борис Грінченко

◀ поховатися

Словарь української мови Борис Грінченко П поход

похода ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Похо́д, ду, м. 1) = Похід 2. Убірайся, козаченьку, завтра поход буде. Мет. 22. 2) Свадебное шествіе. Йшли із церкви молодії, роду честь і слава. Перезва неслась за ними, з хат старі і діти вибігали, поспішали на поход глядіти. Мкр. Н. 37.