Словарь української мови (1924)/похопливий
◀ похопитися | Словарь української мови П похопливий |
похопний ▶ |
|
Похопли́вий, а, е = Похіпливий. Пропадуть мої конопельки! подумала Кайдашиха: похоплива невісточка попряде їх собі на полотно. Левиц. КС. 71.