Словарь української мови (1924)/похнюпити
| ◀ похнюпий | Словарь української мови П похнюпити |
похнюпитися ▶ |
|
Похню́пити, плю, пиш, гл. Опустить (голову), повѣсить (носъ). Позад всіх ішов молодий, похнюпивши ніс. Стор. МПр. 55.
| ◀ похнюпий | Словарь української мови Борис Грінченко П похнюпити |
похнюпитися ▶ |
|
Словарь української мови — П
похнюпити
Борис Грінченко
1924
Похню́пити, плю, пиш, гл. Опустить (голову), повѣсить (носъ). Позад всіх ішов молодий, похнюпивши ніс. Стор. МПр. 55.